Байкери і мотоклуби. Що і як?

Перш за все варто уточнити, що не кожного власника "залізного коня" можна називати байкером. Рядовий мотоцикліст лише час від часу виганяє "друга" з гаража і не перебуває в мотоклубі - об'єднанні байкерів в організацію зі своїм статутом, чіткою структурою і розподілом обов'язків.

Види мотоклубів

MG (MotoGang) - "бандитський" клуб з жорсткою ієрархією.

МС (Motorcycles Club) - мотоклуб з ієрархією і строгими правилами: членами є тільки чоловіки, можливі расові і класові обмеження.

MCC (Motorcycles Community) - спрощена версія МС, не зобов'язані влаштовувати байк-шоу та фестивалі, можуть не мати свого клабхауса.

MFC (Moto Fanats Club) - клуб любителів мототехніки без обмежень. У кандидата може навіть не бути власного "коня".

RC (Riders Club) - клуб любителів їзди на мотоциклах, зазвичай без ієрархії, клабхауса і жорстких правил.

FMC, WMC (Female Moto Club, Women Moto Club) - жіночий мотоклуб, зі своїм статутом, правилами та звичаями.

Тусовка: клуби, сезон і фестивалі

Сьогодні в світі існує 5 найбільших мотоклубів. Цікаво, що, подібно до великих комерційних компаній, у них є представництва по всьому світу. У їх числі американські клуби Hells Angels, Outlaws, Pagans, Bandidos, Mongols, деякі знаходяться за межею закону. Філії, або, як прийнято говорити в байкерському середовищі, - чаптери Hells Angels і Bandidos є і в Україні.

Початок: забуті герої

Першим об'єднанням байкерів був мотоклуб Hells Angels, який в 1948-му організували колишні військові ВВС США. За легендою, під час Другої світової війни в американських військово-повітряних силах існувала однойменна 303-а ескадрилья важких бомбардувальників. Після закінчення війни колишні герої залишилися не при справах. Без роботи, уваги влади і підтримки держави їм нічого не залишалося, як збунтуватися, осідлати мотоцикли і об'єднатися в мотоклуби. З часів першого об'єднання всі клуби мають чітку структуру, ієрархію, а його члени - певні обов'язки. У кожному клубі є президент і заступник, віце-президент, керівник служби безпеки клубу, скарбник і відповідальний за дорогу під час подорожей. Всі повноправні члени клубу називаються "Мембер". Крім цього, є "проспекти" - потенційні кандидати на членство, і "саппорти" - люди, які підтримують мотоклуб і планують в майбутньому стати його частиною.

ЕКІПІРУВАННЯ.

З армійським минулим родоначальників мотоклубів пов'язують і зовнішній вигляд сучасних байкерів. Традиційний шкіряний або джинсовий жилет - скорочений варіант косухи з обрізаними рукавами, яка дуже нагадує куртку військового льотчика. Це обов'язковий елемент образу байкера. А ось додаткові атрибути - ланцюги, шипи, грізні татуювання - носять за бажанням.

На жилетах байкерів можна розгледіти спеціальні нашивки в кольорах клубу, що говорять про приналежність до певної "мотосім'ї". Нашивка на спині складається з 3-х елементів: верхній рокер - назва мотоклубу, в центрі розташована емблема об'єднання, а в нижньому рокера - назва міста, в якому знаходиться клуб. На грудях байкери носять нашивки-планки, дублюючи інформацію на спині, а також вказують на статус власника жилета.

ПОЗА ЗАКОНОМ.

Байкери, які кидають виклик загальноприйнятим правилам, носять спеціальні нашивки, одна з яких - значок "1%". Вона з'явилася після виступу глави Американської мотоциклетної асоціації із заявою, що 99% байкерів - законослухняні люди і тільки 1% - пропащі порушники. Деякі мотоциклісти неоднозначно сприйняли сказане і стали нашивати собі "один відсоток" на косухи і жилети, демонструючи, що вони живуть за своїми правилами, не особливо шануючи закон. Сюди ж можна віднести англійські нецензурні абревіатури ACAB і DILLIGAF, які в більш радикальній формі демонструють негативне ставлення байкера до закону і його представників. А ось число 13 на жилеті свідчить про любов до марихуани, адже "М" - 13-а літера латинського алфавіту.