Ким і навіщо було створено гармату, яка робить майже 2 млн пострілів за хвилину

Однак, у деяких випадках конструктори прагнуть спеціально підвищити скорострільність зброї якнайбільше. Іноді дуже «екзотичними» способами.

Шестиствольна 20-мм автоматична американська авіаційна гармата M61 Vulcan тривалий час залишалася найшвидше стріляючим видом зброї. За одну хвилину вона здатна зробити від 6000 до 6600 пострілів. Створено гармату було ще 1956 року і вона успішно використовується американськими військовими досі. Інший яскравий приклад швидкострільних авіаційних гармат – це радянська ГШ-6-30К калібру 30 мм, створена у 1964 році. За одну хвилину радянська зброя робить близько 5 тисяч пострілів. Як правило, авіаційні гармати мають боєкомплект у 2-3 сотні снарядів. Цього вистачає приблизно на 4-6 секунд безперервного вогню чи 1.5-2 черги. У випадку з літаками висока скорострільність потрібна для підвищення вражаючої здатності, - розрахунок робиться на те, щоб знищити (вивести з ладу) ціль, як тільки вона виявиться під прицілом.

Проте прогрес не стоїть на місці. Ще в 1990-х роках інженери австралійської збройової компанії Metal Storm Inс замислилися над створенням гармати нового типу. Вважалося, що її можна буде встановлювати на різноманітну техніку від танків до літаків, а також використовувати як стаціонарну платформу. Назвали свою розробку австралійці невигадливо - "Metal Storm", що можна перекласти як "Металева буря". Спеціально для гармати було сконструйовано унікальний 9-мм безгільзовий патрон. Відмінною рисою "Metal Storm" стало ще й те, що в гарматі геть-чисто були відсутні рухливі частини.

За підсумками роботи вийшла абсолютно жахлива штука, яка за секунду робила 180 пострілів. Таким чином, розрахункова скорострільність «Metal Storm» досягала 1.62 млн пострілів за хвилину! Швидкість польоту 9-мм кульок становила 5 Маха, що дорівнює 1665 м/с. Завдяки величезній швидкості руху елементів, гармата могла «розкривати» навіть броню сучасних ОБТ.

Одразу після презентації проєкт зацікавив ВМС США, які спробували знайти застосування на флоті. Однак, далі розвиток установки зупинився. Оскільки «Metal Storm» мав кілька серйозних недоліків, то від його використання взагалі відмовилися. Головна проблема гармати була в тому, що свою дивовижну здатність вона демонструвала лише на екстремально короткій дистанції. Крім того, експериментально гармата вийшла досить важкою та громіздкою. Проте експеримент був, треба визнати, цікавим.

Дивіться також: Що таке американські ракетні комплекси MLRS M270 та M142 HIMARS