Як шасі літака на повній швидкості витримує вагу і не вибухає

З огляду на заповнений паливний бак водотоннажністю більш ніж у 600 літрів, літак "Боїнг" може важити від 170 до 210 тонн. Сильний удар машини під час посадки здається невідворотним за такої значної ваги. Літаки, призначені для транспортування товарів і цінних вантажів взагалі можуть перевалювати за 300 тонн. Якщо уявити, як з неба спускається стільки заліза, не кажучи вже про те, що перебуває всередині нього, то можна тільки дивуватися тому, що літальний апарат залишається цілим і неушкодженим.

Навіть вагомий відсоток аварійних посадок відбувається без відчутного збитку, з урахуванням того, що літак приземляється на нерівну поверхню, часто з великою кількістю сторонніх об'єктів або складним рельєфом. Видатний американський льотчик зміг одного разу посадити пасажирський авіалайнер прямо на річку Гудзон. Таким чином, завдяки навичкам поводження зі штурвалом, він запобіг катастрофі, яка стала б першою в історії Америки з часів трагедії, пов'язаної з вежами-близнюками.

Титанові диски, вбудовані в колеса сучасних літальних апаратів, вельми міцні й непідкупні щодо будь-яких поверхонь. Вони складаються з двох рівних половин, щільно скріплених болтами. Для надійності їх також обробляють клейким складом. Завдяки клею забезпечується повна герметичність коліс; каркас дисків стискає шари шин впритул один до одного, і не дає, здається, навіть повітрю прорватися за межі зовнішньої оболонки.

Невипадково під час перевірки шин їх намагаються накачати водою: якщо вода проникає всередину на певній висоті, то замерзає і провокує несправності. А відхилення від норми в колесах - така ж серйозна проблема, як і в крилах, і хвостовому оперенні. У цьому відношенні літак вразливіший за птаха; все-таки природу важко обставити навіть за допомогою технічного прогресу.

Можна тільки захоплюватися непробивністю шин, які використовували на літакових шасі. Автомобільну шину можна зіпсувати мало не на рівному місці, часом її здатна проколоти канцелярська кнопка, що валяється на дорозі. Гума швидко зношується під час регулярних поїздок, і рідко витримує потужні удари із землею або асфальтом.

Насправді, шасі - це та частина апарату, яка може позмагатися в складності своєї організації з іншими її частинами. Розробка шасі літака займає понад півроку. Щоб домогтися ефективної амортизації, необхідно дотриматись балансу щільності та легкості виступаючих реїв з колесами. До слова, амортизація - слово, яке так часто вживають у контексті сфери авіаліній і конструкторської справи - означає "пом'якшення".

Творці шасі, по суті, об'єднують повітряну площину із земною; втілюють можливість реалізації траєкторій руху, що плавно перетікають із землі на небо. Колись це було так само немислимо, як і колонізація Марса. Вважалося, що якщо щось опуститься з великої висоти, то воно неодмінно розіб'ється: такий був прагматичний підхід.

Амортизаційні стійки шасі зберігають безпеку під час обережного і послідовного переміщення літака в усі проміжки часу, коли він стикається з твердю. Їхні форма, згини і градус кутів так влаштовані, що вся тяжкість, яка звалюється на колеса під час удару, насамперед розподіляється на них. Можна сказати, що вони беруть натиск зіткнення апарата із землею на себе. Вантажні літаки і колосальні бізнес-джети також оснащені демпферами для збільшення стабілізації. Автомобілі ж не мають таких міцних і продуманих амортизаційних стійок, тому водії роблять ставку на якість і марку шин.

Колеса для шасі не діляться на різні види щодо якості. Іншого варіанту для літального транспорту бути не може. У ціновому співвідношенні з автомобільними вони йдуть далеко вперед. Включають багато шарів гуми, покладених один за одним армованими шарами сталевого корду. Перш, ніж з-під коліс почне підніматися гравій, у вигляді темного серпанку і окремих великих гранул, вони кілька секунд просто ковзають по поверхні. Таке ненав'язливе повернення до тверді дає змогу швидко адаптуватися до поверхні, щоб успішно почати обертання.

Навіть на швидкості понад 400 кілометрів на годину літаки пристосовуються завдяки стійкам і багатошаровим міцним колесам до посадкової смуги і здійснюють комфортне та спокійне приземлення. Це відбувається день у день і цілком природно, як частина рутини. Будь-який пілот розуміє, що м'яка посадка дається набагато складніше, ніж зліт, і вимагає комплексного підходу до ситуації. Каучукові сплави нагріваються за таких обставин не на жарт. Від плавлення їх стримує знову таки багатошаровість і контроль швидкості обертання, що не дає змоги їм моментально згоряти.

Зносостійкість літакових шин визначають за поздовжніми западинами і спотворенням орнаменту, що йде вздовж коліс. Ознаки вичерпання потенціалу шини залежать від різних тонких нюансів, які добре знайомі тільки професіоналам. Індикатори на протекторах, пружність матеріалу та окремі прикмети, які не одразу впадають в око... Цікаво, що, як правило, дюжини колісних покриттів (за кількістю коліс) вистачає на 7-10 польотів вантажних авіалайнерів. Тільки уявіть, що було б, якби автомобільні шини могли протягнути лише 10 поїздок поспіль!

Якщо говорити про пасажирські рейси, то такі літаки готові витримувати регулярні посадки до 500 разів до повного зносу. Шини накачують азотом і задіюють тиск одноразово до 14 атмосфер. Наповнюють до країв одразу десятки шарів каучуку, що складають колеса. Іноді в засобах масової інформації миготять новини, що під час набору швидкості у літака лопнула шина. При цьому пасажири чітко почули раптовий хлопок. Ні про що хороше, крім самого факту, що подія сталася на злітній смузі, і тому ніхто не постраждав, це не говорить.

Власне, шини це, мабуть, найбільш зношувана деталь у розпорядженні залізного птаха. І що більші габарити авіалайнера, то їх потрібно більше і то грандіозніший їхній розмір. Перш ніж замінити шини, авіакомпанії піддають їх ретельному відновленню. Ремонт не обходиться так дорого, як заміна, тим паче у складі таких холдингів завжди є кваліфіковані майстри. Тільки після низки реабілітацій шини утилізують і замінюють свіжими.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал. Там ще більше цікавого.

Дивіться також: 5 автомобілів, які знайшли своїх шанувальників, незважаючи на дивний дизайн