Ковані або литі диски. Що краще і легше? Яка у них різниця.

Які з них краще, легше, надійніше? Литі чи ковані? Загалом, в інтернеті, дуже багато міфів і таємниць, про кожен тип дисків. Причому з багатьох авторитетних джерел можна почути - що литі і ковані диски, роблять абсолютно з різних матеріалів, що нібито нічого спільного вони не мають. Що різниця просто величезна, а ковані, - це якісь просто космічні технології. Але, по суті це все брехня!

Матеріал, з якого виробляють

Що ж, і кований і литий диски, це схожі за матеріалом вироби, тут немає ніяких космічних технологій. Що хочу сказати - і той, і інший диск виробляються зі сплаву алюмінію, магнію і невеликого додавання міді (всього 3...7%). Так що за структурою металу вони абсолютно однакові, звичайно у кожного виробника є своя формула, але вона ніколи не розголошується, адже по суті це комерційна таємниця.

Початковий етап - тобто розплавлення алюмінію, магнію (ну і міді звичайно), він завжди однаковий, це великі чани, в яких вариться цей суп. Вся різниця проявляється пізніше, саме при процесі виготовлення. І тут дійсно відмінності глобальні.

Литий диск

При початковому етапі як я вже сказав розплавлені метали (алюміній + магній + мідь), звільняють від шлаків, і виливають у великі чаші.

Далі вже з цих чаш розливають у спеціальні форми - які власне вже і є нашим диском. Після грубу, необроблену деталь, витягують і обточують на спеціальних верстатах - надають швидкісні і естетичні характеристики (іноді фарбують).

Власне, як ви розумієте - це просте лиття металу в форми і потім звичайне обточування, звідси і назва - литі диски. Звичайно, це дуже поверхнево, технології зараз зробили крок вперед, але суть залишається тією ж.

Негативним елементом, цього виробництва - є міцність кінцевого продукту! Але чому?

Тут все просто – процес лиття обумовлений тим, що в матеріалі залишаються мікропухирці, тобто порожнини. Звичайно це не гігантські бульбашки, не думайте! Це мікробульбашки - кілька мікрон, але їх може бути досить багато (не намагайтеся їх розгледіти, все одно не вийде). Утворюються вони при литві металу. Для кінцевого продукту, це несе погіршені силові характеристики. Тобто банально цей метал, може руйнуватися через ці порожнини, при максимальних навантаженнях, адже він не однорідний.

Що роблять виробники? Вони банально збільшують стінки, роблять їх міцнішими і товщими. Таким чином - литий диск, може витримати досить велике навантаження, і причому є легшим від штампованого, на 20...30 %! Хоча справедливості ради варто відзначити - зараз є масивне лиття з дизайнерськими візерунками - воно важить приблизно стільки ж, скільки і штамповане, але це, швидше - виключення з правил.

Кований диск.

Це абсолютно інша історія. Початковим етапом, а саме розплавкою металів – процеси виготовлення однакові, але далі це зовсім інша технологія.

Алюміній ллють в спеціальні форми, спочатку вони схожі на довгі, порожнисті стовпи (довгі циліндри). Після того як стовп охолоне, його починають пиляти на короткі частини, тобто з одного вийде кілька малих циліндрів (це схоже на розпил колоди на поліна).

Після цього шматок, нагрівають в печі і відправляють під величезний прес - здавлювати, кілька разів, під спеціальним кутом - його розплющують! Процес цей віддалено (дуже віддалено) схожий на ковку, тобто метал на ковадлі, звідси і назва – ковані диски.

Після такого здавлювання під величезним тиском, метал виходить дрібнозернистий, і волокнистий, в ньому фізично не може бути ніяких пустот, які при ударі могли б привести до тріщин або розривів. Але це ще не все!

Перший етап це так зване - осаджування, металічну заготовку перетворюють на корж і знову відправляють в піч, нагріватися. Далі на пресі змінюють штамп і вже з цих коржів видавлюють так звані каструлі, які вже віддалено нагадують диск, однак без прорізів і отворів.

І тільки на третьому етапі з каструль видавлюється форма диска, також на цьому ж пресі. Тут вже видно борти і борозни, які є у будь-якого диска. Ось тільки прорізів та отворів ще немає.

Після трьох етапів кування, ці заготовки - загартовують, нагрівають до 500 градусів і після - різко охолоджують у воді. Таким чином, структура металу ще більш стає дрібнозернистою, і ще міцнішою. Таких етапів закалки - три, після чого диск ще й штучно зістарюють. Що за технологією також його підсилює, адже знімаються внутрішні механічні напруги.

Далі, після кування, заготовка відправляється на механічну обробку. Тобто в цех - де фізично свердлами та іншими різцями додадуть їм потрібний вид. Їх максимально полегшують, але і залишають ребра жорсткості. Адже якщо диск полегшити на 1 кілограм, то в машину додатково можна навантажити на 60 кг більше!

І тут хочеться розвінчати ще один міф що ковані диски, обмежені в дизайні малюнка! Нічого подібного - просто роблять їх обмежена кількість компаній, тому насиченість ринку – не така велика! Ось і все! А так, вам можуть вибити (випиляти) будь-який, навіть ще більш складний малюнок, ніж при литті.

Після механічної обробки це вже закінчений варіант, який надійде в продаж. Але за ціною вони найдорожчі, тому як технологічний процес дуже складний.

Плюси кованих дисків:

• Виключна якість, адже реально дуже багато етапів перевірки

• Висока міцність, такі диски перевершують всі наявні аналоги

• Відмінні швидкісні характеристики, нерідко не вимагають балансування

• Вага, на 20 ... 30 % легше від литих, і до 60 ... 70 % легше, ніж штамповані

• Менша витрата бензину

• Красиві зовні, естетично приємні

• Не гниють і не іржавіють, бо зроблені - з алюмінію і магнію

• Менше навантажують підвіску

Мінуси кованих дисків:

• Дорогі, іноді в два рази дорожчі, ніж литі

• Жорсткі, якщо влетіти в яму страждає в основному покришка і підвіска, але ніяк не диск, він практично не деформується

• Ціна

Це всі мінуси, але знову ж таки ціна найбільший мінус. Тому зараз багато автовласників голосують гривнею за литі, а не за ковані варіанти - хоча другі більш технологічні, легші і такі ж красиві.