Для чого деяким танкам Першої світової війни був потрібен «хвіст»
Перша світова війна стала тим збройним конфліктом, в якому вперше були використані численні види зброї, які вважаються сьогодні абсолютно звичними. Яскравим прикладом інноваційного арсеналу стали танки. Одного погляду на старі фото достатньо, щоб здивуватися тому, наскільки ранні моделі разюче відрізняються від бойових машин сьогодення. Зокрема, в очі кидається наявність загадкового «хвоста».
Як відомо, історія танкобудування почалася саме з важких машин. У перших моделей знаменитих британських «ромбів» в хвіст було винесено рульове колесо.
Легкі танки почали використовуватися тільки в заключних боях Першої світової війни. У міжвоєнні роки легким танкам приділялася велика увага. Розробка нових моделей велася в першу чергу на базі наявного досвіду їх використання в Першу світову.
Важливою проблемою для танків в світовій війні було подолання траншей. Нерідко траплялося таке, що танки застрявали навіть у відносно невеликих ямах. Відомі випадки, коли після заїзду в траншеї танки переверталися або просто буксували і не могли проїхати далі, стаючи, таким чином, абсолютно марними в битві. Найгірше при цьому справи йшли саме з легкими танками.
При подоланні траншеї була висока ймовірність того, що легкий танк просто перекинеться на спину. Також, при подоланні нерівностей, важка кормова частина часто сильно билася об землю, що призводило до пошкодження важливих вузлів. Щоб уникнути всього цього, інженери придумали встановлювати на кормі легких танків ось такий «хвіст». З одного боку, він не давав танку перекинутися при виїзді з траншеї. З іншого боку, він робив з'їзд в яму більш плавним і не давав двигуну битися в землю.
Втім, вже в 1930-ті танкобудування в усьому світі зробило новий великий крок вперед, і необхідність в «хвостах» у легких танків відпала.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати чому у німецьких підбитих танків «Тигр» гармати спрямовані вниз
