Чому радянський ГАЗ-24 вважають еталоном надійності

До бренду «Волга» завжди були підвищені вимоги. Зовнішній дизайн, внутрішній комфорт, підвищена прохідність, надійність вузлів та агрегатів, можливість їх швидкої заміни – це лише частина критеріїв, котрим мало дорівнювати авто.

Короткий огляд

Друге покоління «24» було розроблено спеціально під застосування в державному секторі. Вони володіли підвищеним коефіцієнтом запасу міцності, могли винести багаторазові ремонти.

Ходова установка передбачала експлуатацію відверто поганими дорогами в екстремальних умовах. Силові агрегати допускали використання бюджетних паливно-мастильних та паливних матеріалів.

Салон машини мав круту звукоізоляцію. Робота двигуна взагалі була невідчутна. Шуми, котрі створювались обладнанням та агрегатами, мали рівний, оксамитовий відтінок.

Ще з плюсів варто відзначити розмір капота, м’якість ходу куліси перемикання, звуковий супровід двигуна при здійсненні прискорюючих маневрів.

Довговічність кузова забезпечувалась антикорозійною обробкою. Конструктивна жорсткість з самого початку була закладена в модель.

Технічне наповнення

Технічне оснащення двадцять четвертої моделі володіла всіма опціями, котрі були популярні на той час:

• Механічна коробка із синхронізаторами передач;
• Гідравлічний гальмівний підсилювач;
• Двоконтурна гальмівна система.

Застосування синтетичних емалей для пофарбування кузова значно покращило його якість.

ГАЗ-24 мав:

• Незалежну передню підвіску – на шворнях з важільно-пружинною системою з амортизаторами;
• Залежну задню підвіску – з повздовжніми поліеліптичними ресорами на амортизаторах.

Передня підвіска – за конструкцією була властива лише «Волгам». Вона має складне влаштування. При своєму недешевому обслуговуванні підвіска зі шворнями має велику довговічність та можливість до підвищених навантажень. Спільне застосування із задніми ресорами забезпечувало характерну м’якість і плавність ходу.

Завдяки своїй простоті задня підвіска вимагає мінімум в обслуговуванні. Проведення ремонту не завдавало незручностей персоналу. Тому машина володіла такою довговічністю.

До теми: ЛуАЗ-1302: яка доля була в останнього радянського всюдихода

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал. Там ще більше цікавого.