Що являє собою американська протирадіолокаційна ракета HARM AGM-88

У 1983 році на озброєння ВПС та авіації ВМС США було прийнято нову протирадіолокаційну ракету HARM АGМ-88 (High-speed Anti-Radiation Missile). На відміну від ракет "Shrike" і "Standard-ARM", крім наземних і корабельних PЛС систем управління зенітною зброєю, вона може вражати станції радіолокації раннього виявлення і наведення винищувачів. За американськими даними ракета здатна вражати РЛС як безперервного, так і імпульсного випромінювання, які у режимах перебудови частоти.

ПРР HARM АGМ-88 розроблена компанією Alliant Techsystems. До початку 1998 року було вироблено понад 25 тис. ракет HARM модифікацій А, В та С. Ракета HARM стоїть на озброєнні армій багатьох країн світу, у тому числі Німеччини, Італії, Іспанії, Туреччини, Греції, Республіки Корея та України.

Ракети AGM-88 застосовувалися ВПС США в 1986 році проти лівійських засобів ППО в затоці Сідра, а також авіацією союзників під час операції «Буря в пустелі» в 1991 році. Загалом за час операції було випущено 80 ракет по РЛС ППО Іраку.

В даний час компанія Alliant Techsystems пропонує нове покоління протирадіолокаційних ракет - AARGM (Advanced Anti-Radiation Guided Missile / AGM-88E). AARGM є багатоцільовим високоточним засобом ураження, оснащується покращеною системою управління з приймачем супутникової навігації та здатна діяти у складі угруповання засобів повітряного нападу проти широкої номенклатури цілей, у т.ч. невипромінюючих.

Подальшим розвитком AARGM є збільшена ракета (до 300 км) дальності польоту AARGM-ER для винищувачів 5-го покоління.

Конструкція:

Ракета HARM АGМ-88 має аеродинамічну схему "з поворотним крилом". Хрестоподібне крило, що має чотири консолі, розташоване в центральній, а чотириперий стабілізатор - у задній частині ракети.

Ракета оснащена твердопаливним двигуном «Thiokol-780», що працює у двох режимах – стартовому та маршовому. Двигун споряджається паливом зі зниженою димністю, що значно зменшує ймовірність виявлення ракети.

На ракеті використовується двоканальна моноімпульсна ГСН (діапазон частот 0,7 ... 18 ГГц), призначена для вимірювання азимуту та кута місця цілі. До неї входить антенна система, радіочастотний блок, процесор та радіопрозорий обтічник. Антенна система включає дві нерухомі антени - спіральну високочастотного діапазону та антенну решітку низькочастотного діапазону. Процесор забезпечує кутовий супровід цілі по азимуту куту місця, розпізнавання цілей на основі вимірювання періоду повторення імпульсів, їх тривалості і потужності сигналу, а також зв'язок з бортовим радіоелектронним обладнанням літака і системою управління польотом ракети. У пам'яті обчислювального пристрою зберігаються: зразки сигналів РЛС противника. Прийнятий сигнал порівнюється з еталонними, що дозволяє швидко ідентифікувати ціль. В одному блоці з головкою самонаведення розміщується безплатформна інерційна система, що забезпечує досить високу точність наведення ракети у разі вимкнення РЛС цілі. Ця система дозволяє вражати РЛС противника навіть після її вимкнення.

Ракета оснащена осколково-фугасною БЧ масою 66 кг, підрив якої здійснюється за допомогою неконтактного лазерного підривника в точці оптимального (залежно від параметрів кінцевої ділянки польоту траєкторії) розльоту осколків.

Передбачається кілька способів застосування ракет HARM:

• Стрільба за заздалегідь розвіданою ціллю. Якщо заздалегідь відомі тип РЛС та район її передбачуваного розташування, то льотчик за допомогою бортової станції радіотехнічної розвідки здійснює пошук та виявлення цілі, а після її захоплення головкою самонаведення здійснює пуск ракети. Пуск ракети здійснюється після ідентифікації одного з 10 типів цілі та підтвердження того факту, що ціль знаходиться в інтервалі допустимих дальностей пуску. Для польоту ракети на максимальну дальність пуск може здійснюватися з поправкою до 45°.
• Досконала інерційна система наведення і велика дальність стрільби ракети НАRМ АGМ-88 дозволяють використовувати її і по попередньо розвіданій цілі без захоплення головкою самонаведення до пуску ракети. У цьому випадку ціль захоплюється головкою при досягненні певної дальності до неї. Якщо ж цілі не виявлено, то відбувається самоліквідація ракети.
• Стрільба по оперативно-виявленій цілі. У цьому випадку до чотирьох ракет HARM на борту носія можуть через свої ГСН радіолокації вести автоматичний пошук.
• Ракета HARM також може застосовуватися в режимі самооборони носія. При цьому літакова система оповіщення про радіолокаційне опромінення класифікує всі сигнали, що отримуються за ступенем загрози, вибирає найбільш важливі цілі і видає інформацію про них льотчику. Одночасно інформація про ціль передається на ракету.

Особливістю ракети HARM є її здатність автоматично перенацілюватися під час польоту. Якщо РЛС-ціль, яку ГСП ракети супроводжує, припиняє роботу, то починається пошук наступної цілі. При цьому ракета зберігає траєкторію польоту до першої цілі, щоб у разі, якщо інша ціль не знайдена, вразити першу зафіксованим до її вимкнення координат.

Протягом усього терміну експлуатації ця ракета постійно вдосконалювалася та модернізувалася. Було розроблено три модифікації ПРР - AGM-88A, В і С, причому перша мала два варіанти (block 1 і block 2), друга - один (block 3) і третя - два (block 4 і block 5). Кожна наступна модифікація відрізнялася більш досконалим програмним та апаратним забезпеченням, підвищеною завадостійкістю та розширеним діапазоном робочих частот радіолокаційної ГСП, що дозволяло застосовувати ракету проти перспективних засобів радіолокації ППО.

Один із модернізованих варіантів АGМ-88В мав нові головку самонаведення, бойову частину та двигун. Головка самонаведення ракети АGМ-88В оснащена запам'ятовуючим пристроєм, що забезпечує оперативний перезапис інформації в залежності від типу цілі, що вражається. Раніше використовувався програмований запам'ятовуючий пристрій, що не дозволяє здійснювати перезапис.

Модернізація АGМ-88С відрізняється від базової моделі вдвічі більшим діапазоном частот (до 35 - 40 ГГц) пасивної головки радіолокації самонаведення. Бойова частина ракети АGМ-88C має вдвічі більший радіус ураження порівняно з бойовою частиною ракети АGМ-88. Вона споряджається 12845 вражаючими елементами кубічної форми вольфрамового сплаву розміром близько 5 мм. Осколки здатні пробивати лист з м'якої сталі товщиною 12,7 мм та броньову плиту товщиною 6,35 мм.

З 1996 року велася розробка нової модифікації ракети, що одержала позначення AGM-88D Block 6. Її основною особливістю є те, що до складу системи наведення входить інерційна навігаційна система (ІНС), що коригується за даними космічної радіонавігаційної системи (КРНС) NAVSTAR, а також нового програмного забезпечення систем управління та наведення. За твердженням розробників, ракета відрізняється більш високою ефективністю та простотою застосування, а також дає можливість атаки заздалегідь розвіданих цілей у т.ч. невипромінюючих.

У 2010р. компанія Alliant Techsystems (АТК) оголосила про укладання контракту з ВПС США на обмежене виробництво протирадіолокаційних ракет HARM з модернізованою за програмою HCSM (HARM Control Section Modification) системою управління. Програма HCSM передбачає оснащення ракет AGM-88C, що знаходяться на озброєнні ВПС США, комбінованою системою керування аналогічною AGM-88D Block 6.

Одночасно вивчається можливість та доцільність подальшої модернізації ракети, у тому числі її конструкції, ГСП, бойової частини та рухової установки. Зокрема, розглядається питання про оснащення ПРР прямоточним повітряно-реактивним двигуном (ППРД), що забезпечує політ зі швидкістю, що відповідає М = 6, і максимальну дальність стрільби до 180 км, а також про її обладнання складними консолями крила для розміщення у внутрішньофюзеляжних літаків типу В-2, F-22 та F-35.

Дивіться також: Ким і навіщо було створено гармату, яка робить майже 2 млн пострілів за хвилину